Садиба Ларіних. Дочки господарки маєтку – завжди задумлива, мрійлива Тетяна і безтурботна Ольга виконують дивовижний дует. Їхні юні голоси пробуджують у матері та няні спогади про їхню власну молодість. З’являються селяни, щоб привітати бариню із закінченням жнив.
Няня повідомляє про приїзд Володимира Ленського – сусіда по маєтку, палко закоханого в Ольгу. З ним його приятель – Євгеній Онєгін, світський молодий чоловік, який недавно прибув з Петербурга. Тетяна схвильована зустрічею з Онєгіним.
Няня бачить сум’яття Тетяни і намагається її заспокоїти. Залишившись одна, Тетяна пише листа Онєгіну і зізнається йому у коханні. На світанку Тетяна просить няню передати йому листа.
Наступного ранку Онєгін приїжджає до маєткуЛаріних, щоб порозумітися з Тетяною. Дівчина з трепетом чекає відповіді на своє зізнання. Він зворушений щирістю Тетяни, але не може відповісти взаємністю.
На честь іменин Тетяни влаштовується бал. Ленський умовив товариша знову приїхати до будинку Ларіних, але все викликає у Онєгіна роздратування. Він починає демонстративно залицятися до Ольги, вирішивши «помститися» Ленскому за вимушений приїзд. Ленський ображений поведінкою друга і легковажністю нареченої. Його розмова з Онєгіним закінчуються сваркою і викликом на дуель.
Ленський зі своїм секундантом Зарецьким чекають на Онєгіна. Поет сповнений похмурих передчуттів близької смерті. Але всі його думки тільки про Ольгу.
Нарешті Онєгін приїжджає, все готово до дуелі, але недавні друзі зволікають. На мить у них виникає думка про примирення, але обидва рішуче відкидають цей порив. Онєгін стріляє першим. Ленського убито.
Розкішний бал в Петербурзі. У числі гостей – Онєгін, який повернувся з-за кордону, куди він вирушив після смерті Ленського. Ніщо не радує Онєгіна, ніде він не може знайти спокою.
На балу, разом з давнім знайомим Онєгіна князем Греміним, з’являється красуня, в якій він впізнає Тетяну Ларіну. Онєгін розпитує про неї у Греміна. Князь зізнається у своїх почуттях до Тетяни, розповідаючи про їхнє сімейне щастя. Онєгін в сум’ятті – він у владі кохання, що раптово спалахнуло в його серці…
У вітальні багатого княжого будинку Тетяна з хвилюванням читає пристрасного листа Онєгіна, переживаючи спогади про колишнє кохання.
З’являється Онєгін і благає її про взаємність. Тетяна зізнається, що кохає його, але ніколи не порушить клятву вірності чоловікові