Багато років тому в переддень Різдва в маленькому німецькому містечку сталася дивна історія. Іскристий сніг, даруючи казковий настрій всім городянам, покрив даху будівель, яскраві вітрини магазинів і розлогі гілки ялин. У передчутті новорічного дива жителі поспішали додому з подарунками, накривали святкові столи і з нетерпінням чекали гостей. Того вечора затишний будиночок родини Штальбаум наповнився дзвінким сміхом друзів, музикою і танцями. Розкішно прикрашена, сяюча вогниками ялинка особливо радувала дітей Штальбаум – Машу і Фріца. У розпал торжества з’явився загадковий гість в костюмі чарівника, і одним помахом руки оживив іграшки. Підкоряючись Майстру, ляльки починали танцювати. Діти дізналися в незнайомцеві свого хрещеного, лялькових справ майстра – Дроссельмейера. Маша з радістю прийняла подарунок хрещеного – забавну і безглузду ляльку Лускунчик. Це не просто лялька, – він був влаштований так, що міг розколювати горіхи. Гра зі Лускунчиком все більше захоплювала Машу, їй вже здавалося, що це зовсім не іграшка, а жива людина, нехай і негарний, але з ніжною і прекрасною душею. Фріц, як всі хлопці почав експериментувати з механізмом ляльки, але в його невмілих руках іграшка, в кінці кінців, зламалася. Маші стало шкода Лускунчика. Вона поклала любиться їй ляльку спати під ялинку. Свято закінчилося, гості танцювали останній танець і розійшлися по домівках.
Феї сповістили про настання чарівної різдвяної ночі. Маленькій Маші не спалося. Перемагаючи страх, дівчинка повернулася в кімнату з ялинкою, щоб провідати Лускунчика. Заколисана добрими Феями, Маша заснула, притискаючи до себе улюблену іграшку. Уві сні чи наяву дівчинка побачила, як ялинка засвітилась таємничим світлом, а ляльки ожили. Несподівано з щілин в підлозі з’явилася армія мишей на чолі зі своїм Королем. Ляльки були в жаху і сум’ятті. Тільки винахідливість і хоробрість Лускунчика врятували всіх: збудувавши іграшки, він сміливо повів їх в бій з мишачим військом і здобув перемогу. І раптом з виродка Лускунчик перетворився на прекрасного принца. Він запросив Машу відвідати його країну казок і чудес.
У чарівному хороводі кружляли легкі сніжинки, устеляючи шлях пухнастим снігом до палацу солодощів Конфітюренбург. Машу і Лускунчика вітали батьки принца – Фея Драже і Зефір, а також жителі казкової країни – морозиво, цукерки, карамельки і льодяники. Але раптом з’явився Мишачий Король, який переслідував закоханих Машу і Лускунчика до самого палацу. Принц вступив з ним у двобій і переміг. Розпочалося свято. Всі були щасливі, що підлий Мишачий Король переможений. Ялинка спалахнула різнобарвними вогнями, квіти ожили і почали танцювати. Придворні виконали “смачні” танці: іспанська – «Шоколад», арабська – «Кава», китайський – «Чай», російський – «Пряники». Весь цукерковий народ на чолі з феєю Драже привітали нареченого і наречену – Лускунчика і Машу з їх весіллям і пригостили смачним тортом.
Балет-феєрія в 2-х діях Лібрето Маріуса Петіпа за мотивами казки Ернста Гофмана «Лускунчик і мишачий король» в редакції Сергія Кочергіна
Тривалість вистави з урахуванням антракту: 1 година 40 хвилин
Хореограф-постановник - Сергій Кочергін Художник-постановник - Ганна Юрко Художник по костюмах - Марина Подільська Художники-декоратори - Федір Кравчик, Сергій Басок Художній керівник постановки - заслужена артистка України Світлана Антіпова
Прем'єра відбулася 31 грудня 2012 року
використовується фонограма