Балети | Концерти

Перлини світового балету

Купити квиток
Прокрутіть вниз

Інформація

Тривалість
1 год. 30 хв.

Про подію

Вечір хореографічних мініатюр

5 років тому 18 лютого 2015 року в Одеському театрі опери та балету відбулася прем'єра одноактних балетів під загальною назвою "Перлини світового балету". Автор концепції цього вишуканого балетного вечора - Борис Блох, видатний музикант, з 2014 по 2016 р. – художній керівник Одеської Опери. У виборі та підготовці балетів взяли участь О. Барановська, Г.Севоян та Ю. Карлін, у виборі сценографії -В. Ушеренко, він же - художник зі світла.

Чудові хореографічні мініатюри - видовище, яке наповнює глядачів натхненням і світлом. Унікальна програма з одноактних балетів Пуні, Обера, Вебера, Понкієллі - це зібрання музичних історій, які знайшли своє відображення в танці. Чарівні сюжети, незбагненний рівень хореографії та музика, яка проникає у саме серце!

Члени постановочної групи

Диригент-постановник:
Заслужений артист України Ігор Чернецький

Зміст

І дія

Цезар Пуні. «Pas de Quatre»

Балет-дивертисмент на одну дію

Хореографія Антона Доліна

Влітку 1845 року до Лондону одночасно прибули чотири видатні балерини – Марія Тальоні, Карлотта Грізі, ФанніЧерріто та Люсіль Гран.

Ця обставина надихнула директора королівського Театру Її Величності сера Бенджаміна Ламлі на створення постановки, в якій ці великі танцівниці виступили б на одній сцені перед королевою Вікторією.

За виконання почесного замовлення взялися композитор Цезар Пуні, який чудово знав специфіку балетної драматургії, і прославлений хореограф Жюль Перро. Враховуючи артистичні і технічні можливості чотирьох відомих танцівниць, найяскравіший представник школи «романтичного балету» Жюль Перро створив прекрасний балетний дивертисмент «Pas de Quatre» (танець вчотирьох).

Прем’єра відбулася 12 липня 1845 року і мала величезний успіх.
Згодом до редакцій «Pas de Quatre» зверталися багато балетмейстерів. Найбільшою популярністю сьогодні користується редакція створена в 1941 році англійським танцівником і балетмейстером сером Антоном Доліним.


Даніель Обер. «Grand рas classique»

Хореографія Віктора Гзовського

Французький композитор Даніель Обер увійшов в історію музичної культури не тільки як майстер французької комічної опери. Він також залишив помітний слід у формуванні жанру «романтичного балету». Так, в його операх велику роль було відведено хореографічним інтермедіям і дивертисментам, що не були лише простою прикрасою вистав, а безпосередньо брали участь у дії. У постановках його двох опер «Німа з Портічі» і «Бог і Баядера» партії головних героїнь було поручено балеринам, а опера «Марко Спада, або Дочка бандита» зовсім була перероблена композитором в балет і поставлена на сцені Паризької опери в 1857 році.

Згодом до музики Обера зверталися безліч балетмейстерів і в результаті були поставлені балети «Тальоні у Мюзетти» (1920), «Побачення» (1933), «Квіти» (1948) та ін.

У 1949 році відомий артист балету, балетмейстер і педагог Віктор Гзовський спеціально для зірок балету Іветт Шовіре і Володимира Скуратова поставив у театрі Єлисейських полів «Grand рas classique» («Велике класичне па») з опери-балету Д. Обера «Бог і Баядера, або Закохана куртизанка» і з того часу цей хореографічний шедевр є одним з улюбленіших номерів балетної спадщини.


Цезар Пуні. Рas de six з балету «Маркітантка»

Хореографія П’єра Лакотта по Артуру Сен-Леону

Балет «Маркітантка» було вперше представлено публіці в 1843 році в Римі. В якості хореографа дебютував відомий артист балету Артур Сен-Леон, який спільно з видатною балериною Фанні Черріто й виконали головні партії на прем’єрі. Першу ж постановку глядачі прийняли добре і незабаром виставу було перенесено на інші європейські сцени, в тому числі в Паризьку оперу і в Лондонський

театр Її королівської Величності. Артур Сен-Леон є автором однієї з систем запису танцю, яку він опублікував у Парижі під назвою «Сценохореографія, або Мистецтво запису танцю» (1852).

Завдяки цій книзі балетмейстер і реставратор старовинної хореографії П’єр Лакотт в 1979 році реконструював Рas de six (танець вшістьох) з «Маркітантки» і саме в цій версії цей балетний шедевр отримав найбільшу популярність.


ІІ дія

Карл Марія фон Вебер. «Видіння Троянди»

Балет на одну дію

Хореографія Михайла Фокіна

19 квітня 1911 року в Монте-Карло зірки «Російських сезонів» Тамара Карсавіна і Вацлав Ніжинський з тріумфом виконали прем’єру балету «Видіння Троянди» у постановці Михайла Фокіна на музику п’єси Карла Марії Вебера «Запрошення до танцю» (оркестровка – Гектора Берліоза). Основою сюжету стали рядки з твору Теофіля Готьє «Видіння Троянди»: «Я – дух троянди, яку ти тримала вчора на балу…».

За змістом, дівчина повертається з першого в житті балу, і виснажена засинає в кріслі. Їй мариться, що до кімнати влітає привид троянди. Він ніжно підхоплює дівчину і кружляє з нею в стрімкому вальсі. Але з першими променями сонця привид зникає і дівчина прокидається. Цей одноактний балет до сих пір має величезний успіх і представлений в репертуарі багатьох театрів світу.


Амількаре Понкієллі.

Танець годин

Балетна сюїта з опери «Джоконда» Хореографія Маріуса Петіпа Танець годин – чарівна балетна сюїта, яку спеціально було задумано композитором Амількаре Понкієллі для посилення драматичного і трагічного фіналу його опери «Джоконда». По сюжету опери для розваги гостей на балу герцог запрошує танцівниць: «З них кожна заворожить нас красою. Вони години собою зображають».

Ця тонко інструментована сюїта складається з чотирьох епізодів, кожен з яких демонструє хід годин на протязі дня – ранкові, денні, вечірні та нічні. «Таємниче, ледь чутно лунають дзвіночки в ранкових годинах. Велика дансантність притаманна танцю денних годин. Задумливий вихід вечірніх годин з виразним цоканням високих дерев’яних інструментів. Широко розгорнутий танець нічних годин: повільні епізоди з співучими темами змінюються вихровими, стрімкими, що нагадують вакханалію». (А. Кенігсберг) «Танець годин» завдяки інтерпретації видатного балетмейстера Маріуса Петіпа отримала самостійну сценічну біографію і є в репертуарі багатьох балетних колективів.

Дійові особи

Цезар Пуні. «Pas de Quatre» (Хореографія Антона Долина):
Ц. Пуні. Рas de deux «Венеціанський карнавал» з балету «Сатанілла» (Хореографія Маріуса Петіпа):
Цезар Пуні. Рas de six з балету «Маркітантка» Хореографія Пьерра Лакотта по Артуру Сен-Леону:
Карл Марія фон Вебер. «Видіння Рози» Хореографія Михайла Фокіна:
Амількаре Понк'єллі. Танець годин з опери «Джоконда» Хореографія Маріуса Петіпа:
1
/

Рекомендуємо

27
Лютого
18:30
Прем'єра
Балети
Лускунчик
Петро Чайковський
Балет-феєрія на дві дії з прологом
Лібрето Маріуса Петіпа в редакції народного артиста України Сергія Бондура
за мотивами казки Ернста Гофмана «Лускунчик і мишачий король»
04
Березня
18:30
Балети
Жизель
Адольф Шарль Адан
06
Березня
18:30
Балети
Чарівність балету
Вечір старовинної та класичної хореографії
13
Березня
12:00
Балети Юному глядачу
Лускунчик (Балетна студія С. Антипової)
П.І.Чайковський
13
Березня
18:30
Балети
Лебедине озеро
П.І. Чайковський
17
Березня
18:30
Балети
Кармен-сюїта
Музика Жоржа Бізе – Родіона Щедріна
19
Березня
18:30
Балети
Маскарад
Арам Хачатурян
Лібрето Г. Севояна, Л. Вільвовської, М. Долгополова, Н. Риженко, В. Смирнова-Голованова по однойменній драмі М. Ю. Лермонтова.
20
Березня
12:00
Балети Юному глядачу
Народження балерини
На музику П. Чайковського, К. Сен-Санса, Р. Шумана, Л. Деліба
21
Березня
12:00
Балети Юному глядачу
Червона Шапочка (Балетна студія С. Антипової)
Музика Адольфа Адана, Людвіга ван Бетховена, Джузеппе Верді, Шарля Гуно, Поля Моріа, Джоаккіно Россіні, Петра Чайковського, Йоганна Штрауса
25
Березня
18:30
Балети
Дон Кіхот
Людвіг Мінкус
27
Березня
18:30
Балети
Крик
Музика Сержа Упена, Жерара Ванденбрука, Ервана Меллека, Джованні Солліми, Анрі Торга, Макса Ріхтера, Петериса Васкса, Ріхарда Вагнера.
31
Березня
18:30
Прем'єра
Балети
Лускунчик
Петро Чайковський
Балет-феєрія на дві дії з прологом
Лібрето Маріуса Петіпа в редакції народного артиста України Сергія Бондура
за мотивами казки Ернста Гофмана «Лускунчик і мишачий король»
Перейти до афіші Перейти до афіші
Ми використовуємо cookies
Продовжуючи використовувати наш сайт, ви даєте згоду на обробку файлів cookie і призначених для користувача даних: відомості про місцезнаходження; тип і версія ОС; тип і версія браузера; тип пристрою і дозвіл його екрану; джерела входу на сайт; мова ОС і браузера; відвідані сторінки сайту і дії на них; ip-адреса з метою функціонування сайту, проведення ретаргетінга, проведення статистичних досліджень і передачі третім особам. Якщо ви не хочете, щоб ваші дані оброблялися, покиньте сайт.
Згоден