Опери

Запорожець за Дунаєм

С. Гулак-Артемовський
Купити квиток
Прокрутіть вниз

Інформація

Тривалість
2 години 20 хвилин

Про подію

Знаменитість Гулаку-Артемовському як композитору принесла його опера «Запорожець за Дунаєм», яку він завершив у 1862 році. Її прем’єра відбулася на сцені Маріїнського театру в Петеребурзі вже за рік. У 1864-65 роках опера ставилася у Москві в Большому театрі. В обох виставах роль Карася виконував автор. Тема опери «Запорожець за Дунаєм» тісно пов’язана з українською історією. Ідею її створення підказав композиторові видатний український історик, поет і мислитель Микола Костомаров. У 1775 році за наказом імператриці Катерини ІІ було знищено Запорізьку Січ. Багато запоріжців втекло за кордон, на територію, яка належала туркам. Там утворилася Задунайська Січ. Хоч устрій життя там і був схожий з Запорізькою Січчю, проте козаки мріяли повернутися на Україну. Туреччина сподівалася використати козацтво проти Росії, але у 1828 році, під час російсько- турецької війни частина козаків повернулася на батьківщину, і Задунайську Січ було знищено. Саме ці події стали підґрунтям задуму опери. Автор їх переосмислив і переніс у XVIII століття.

Опера полюбилася глядачам, проте незабаром її було знято з репертуару. Причиною стало польське повстання 1863 року. Цензура лягла і на розвиток української драматургії і театру. Якщо не зважати на любительські постановки, вперше після 1863 року «Запорожець за Дунаєм» української трупою було поставлено у 1884 році, у Ростові-на-Дону. Відновлення сценічного життя опери припадає на радянські часи. Її було поставлено у багатьох театрах не тільки України, але й інших республік СРСР, і навіть за кордоном. «Запорожець за Дунаєм» - перший твір, з яким українська народна пісня і народний танець вийшли на театральну сцену.

Семен Степанович Гулак-Артемовський – український композитор, співак, драматичний артист, драматург, автор першої української опери. Народився у 1813 році у Городищі Черкаського повіту (зараз – Черкаська область, Україна).

Долю С. Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу М. І. Глінка і взяв талановитого юнака з собою до Петербурга. Глінка спочатку сам давав йому уроки співу, а в 1839 року організував на його користь декілька концертів. На зібрані кошти Гулак-Артемовський вчився за кордоном. Побувавши в Парижі, він виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері. У 1842 році Семен Гулак-Артемовський повернувся до Петербурга, де протягом 22 років був солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864-1865 роках – солістом Большого театру у Москві.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой, на горі та й женці жнуть» – рапсодія із збірки з семи пісень під загальною назвою «Українське весілля», та інші. Семен Гулак-Артемовський також захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії». Помер Семен Степанович Гулак-Артемовський в 1873 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.

Члени постановочної групи

Диригенти:
заслужений артист України Ігор Чернецький, заслужений артист України Ігор Шаврук, Маргарита Гринивецька, В’ячеслав Чернухо-Воліч
Художниця-постановниця:
заслужена художниця України Наталія Бевзенко-Зінкіна
Хормейстер-постановник:
заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко
Постановка танців:
Павло Вірський, заслужений артист України Олександр Сегаль
Відновлення:

Зміст

Стислий зміст

 

Дія перша

Берег Дунаю у турецьких володіннях.
Біля хати запорожця Івана Карася його названа дочка Оксана сумує за своїм коханим козаком Андрієм, який сьогодні вночі має переплисти Дунай і передати важливі вісті з України. її друзі, з якими вона йде на жнива, намагаються втішити дівчину.
Повертається додому добряче підвипивший Карась, якого вже два дні не було вдома. Він разом з друзями обговорював план втечі на рідну землю. З’являється Одарка. Карась намагається уникнути зустрічі зі сварливою дружиною. Та не вдається. Між подружжям спалахує сварка.

Дія друга

На подвір’ї Івана Карася з являється Султан, переодягнений у звичайний турецький одяг. Він вирішив дізнатися про задуми і настрої козаків. Із розмови з Карасем він дізнається, що той дуже хоче побачити Султана та розказати про невдоволення запорожців життям у неволі.
Султан обіцяє дати козакові таку нагоду. На радощах Карась хоче випити за здоров’я гостя та біжить до хати за чаркою. Султан наказує Селіх-азі запросити Карася до палацу.
Карась повертається. Селіх-ага передає йому турецький одяг та вигадує турецьке ім’я, під яким Карась зможе вільно пройти до палацу.
Між тим, з поля повертаються хлопці й дівчата.
Оксана і Андрій, які зустрілися після довгої розлуки, вирішують негайно втікати на батьківщину. Та тільки-но вони відпливають від берега, їх помічає турецька варта і наздоганяє.

Дія третя

Повертається з султанського палацу Карась.
Побачивши Одарку, він вирішує пожартувати, вдаючи з себе турка. Перелякана не на жарт жінка думає, що Іван збожеволів. Карась заявляє про намір розлучитися з нею і взяти шлюб з туркенями і завести гарем.
На площі з’являється турецька варта на чолі з імамом Ібрагім-алі. Приводять спійманих утікачів Оксану й Андрія. Імам сповіщає присутніх, що він з’явився з указом Султана, згідно якого той наказує зібрати всіх козаків і знайти серед них Івана Карася. Всі в тривожному очікуванні.
Імам зачитує указ Султана. Запорожцям дозволяється повернутися на батьківщину, а втікачам Оксані й Андрію дарується прощення.Усіх охоплює радість. Запорожці славлять свій край.
З молитвою готуються вони повернутися до рідної України.

Дійові особи

ІВАН КАРАСЬ, запорожець:
народний артист України Василь Навротський, заслужений артист України Дмитро Павлюк
ОДАРКА, його дружина:
АНДРІЙ, молодий козак:
заслужений артист України Владислав Горай, Злакоман Олег, Микола Суббота
СЕЛІХ-АГА, придворний султана:
ІБРАГІМ-АЛІ, імам:
1
/

Рекомендуємо

12
Березня
18:30
Прем'єра
Опери
Шукачі перлів
Жорж Бізе
Пам'яті Г.Поліванової та Я.Вощака
14
Березня
18:30
Опери
Аїда
Джузеппе Верді
Опера виконується з двома антрактами
Лібрето Антоніо Гісланцоні
за сценарієм Огюста Марієтта
20
Березня
18:30
Опери
Севільський цирульник
Джоаккіно Россіні
Сцени з опери виконуються без антракту
21
Березня
18:30
Опери
Флорія Тоска
Джакомо Пучіні
Опера виконується з двома антрактами
Лібрето Луїджі Ілліки та Джузеппе Джакози за однойменною драмою Віктор’єна Сарду
28
Березня
18:30
Опери
Євгеній Онєгін (Концертне виконання)
Петро Чайковський
Ліричні сцени на 3 дії
Виконуються з одним антрактом
Лібрето Костянтина Шиловського за однойменним романом у віршах Олександра Пушкіна
Перейти до афіші Перейти до афіші
Ми використовуємо cookies
Продовжуючи використовувати наш сайт, ви даєте згоду на обробку файлів cookie і призначених для користувача даних: відомості про місцезнаходження; тип і версія ОС; тип і версія браузера; тип пристрою і дозвіл його екрану; джерела входу на сайт; мова ОС і браузера; відвідані сторінки сайту і дії на них; ip-адреса з метою функціонування сайту, проведення ретаргетінга, проведення статистичних досліджень і передачі третім особам. Якщо ви не хочете, щоб ваші дані оброблялися, покиньте сайт.
Згоден