Балети

Спляча красуня

Петро Чайковський
Купити квиток
Прокрутіть вниз
Тривалість
2 години 40 хвилин

Члени постановочної групи

Диригент-постановник:
народний артист Республіки Молдова Олександру Самоїле
Режисерська версія:
заслужена артистка Республіки Молдова Марія Полюдова
Художник-сценограф:
заслужений художник України Євген Гуренко
Художник з костюмів:
заслужений художник України Сергій Васильєв

Зміст

Стислий зміст

Пролог

У палаці короля Флорестана XIV святкують хрестини доньки – принцеси Аврори. Під ніжні звуки арф і скрипок з’являється зі своєю свитою хрещена дівчинки – фея Бузку. Добрі феї – Ніжності, Жвавості, Щедрості, Сміливості і Безтурботності підносять новонародженій свої дари, наділяючи Аврору найпрекраснішими рисами характеру.

Церемонімейстер Каталабют повідомляє, що до палацу наближається зла і могутня фея Карабос. Її забули запросити, і вона, розгнівана, сама поспішає на свято. Розлючена Карабос передрікає юній Аврорі, що та засне навіки, вколовшись веретеном. Фея Бузку заспокоює батьків і обіцяє, що сили добра зруйнують злі чари. Вона змушує Карабос покинути палац.

Щоб уникнути нещастя, яке пророкувала зла чарівниця, король своїм наказом забороняє під страхом смертної кари користуватися спицями та веретенами в його королівстві.

Дія I

У королівському замку готується свято з приводу повноліття Аврори. Каталабют бачить селянок, які прийшли до палацу зі спицями, не дивлячись на заборону, що діє вже 16 років. Їх рятує від смертної кари тільки свято на честь народження принцеси.

З усіх кінців королівства до палацу з’їжджаються гості, серед яких і претенденти на руку прекрасної Аврори.

У розпалі свята з’являється незнайомка в чорному вбранні. Вона дарує дівчині веретено. Принцеса, вколовшись, непритомніє. В незнайомці всі впізнають торжествуючу фею Карабос: збулося її пророцтво.

З’являється фея Бузку – покровителька Аврори. Вона не може розвіяти злі чари Карабос, але в її силах послабити їх: Аврора не помре, а лише засне. Поверне її до життя поцілунок принца.

Помахом чарівної палички слідом за Авророю фея Бузку занурює в сон все королівство.

Дія II

Картина перша

Минуло сто років. У чарівному саду полює принц Дезіре зі своєю свитою. Перед юнаком з’являється фея Бузку, яка силою своїх чарів, «малює» в його уяві образ прекрасної Аврори. Принц впізнає ту, що часто приходила до нього в мріях. Дезіре благає допомогти йому розшукати дівчину.

Картина друга

Фея Бузку пливе з Принцом в чарівному човні до королівства Аврори, в якому вже 100 років панують зла фея Карабос зі своєю свитою. Вони перекривають шлях кожному, хто має намір проникнути в царство, що спить. Почувши звуки, які передвіщають появу феї Бузку, лиходійка і її свита намагаються заховати Аврору, але марно – принц бачить сплячу красуню. Підкорений її красою, він ніжно цілує дівчину – і злі чари зруйновано! Карабос зі свитою зникає. Аврора пробуджується, і разом з нею оживає королівство. Гаряче почуття першого кохання охоплює Аврору і Дезіре. Принц просить у Короля і Королеви руки їхньої дочки і ті дають своє благословення.

Епілог

У палаці святкують пишне весілля Аврори і Дезіре. Серед численних гостей – персонажі казок: принцеса Флоріна і Блакитний птах, Біла кішечка і Кіт у чоботях, Червона шапочка і Вовк. Молодят прийшли привітати феї діамантів, сапфірів, золота і срібла. Фея Бузку і її свита благословляють нареченого і наречену на довге і щасливе життя.

Про подію

Балет виконується з одним антрактом

Лібрето І. Всеволожського і М. Петіпа за сюжетом однойменної казки Шарля Перро

Хореографія Маріуса Петіпа

Використано фрагменти хореографії К. Сергєєва, Ф. Лопухова

У виставі беруть участь вихованці зразкового ансамблю класичного танцю «Фуете» Дитячої школи мистецтв № 4 (кер. М. Козяр, Г. Погорецька)

У виставі беруть участь артисти балету, мімансу, оркестр театру, вихованці зразкового ансамблю класичного танцю «Фуете» Дитячої школи мистецтв № 4 (кер. М. Козяр, А. Погорецкая) та Дитячої хореографічної школи м. Одеси (директор - О. Книжник)

«Спляча красуня» – легендарний балет-феєрія Петра Чайковського-Маріуса Петіпа визнаний абсолютним шедевром хореографічного мистецтва, в якому співробітництво либретиста, композитора і балетмейстера виявилося максимально гармонійним. Була створена складна поліфонічна структура балетної вистави, що об’єднала монументальність розгорнутих хореографічних композицій і витонченість танцювальних мініатюр. Після провалу прем’єри «Лебединого озера», Петро Ілліч, який більше десяти років не звертався до балетного жанру, зважився довіритися досвіду видатного хореографа Маріуса Петіпа, котрий створив детальний музично-сценічний план майбутнього балету із зазначенням структури сценічної дії і метро-ритмічних характеристик. Ініціатива створення балету «Спляча красуня» належала директору Російських імператорських театрів, літератору, сценаристу, художнику Івану Всеволожському. Він задумав пишний спектакль на кшталт тих, що ставилися при дворі Людовіка XIV. «Тут може розігратися музична фантазія і можна створювати мелодії в дусі Люллі, Баха, Рамо та ін.», – писав Всеволожський П. Чайковському. До написання партитури Петро Ілліч приступив у 1888 році. Він із захопленням працював над новим твором, про що писав колегам: «Щодо балету скажу Вам, що сюжет його мені дуже подобається, і я з величезним задоволенням візьмусь за нього». Казкові сюжети на протязі всієї творчої діяльності цікавили композитора можливістю втілити за їх допомогою вічну тему боротьби Добра зі Злом, торжество світлих ідеалів Краси, Радості і Любові. З особливим натхненням працював композитор  над «казковими» «Лебединим озером» і «Лускунчиком», музикою до «Весняної казці» О. М. Островського, останньою оперою «Іоланта» і балетом «Спляча красуня», створеному на основі однойменної казки французького письменника Шарля Перро. Балетна музика Чайковського відродила класичний танець до нового життя, до нових художніх і емоційним вершин. До нього завдання композиторів в балеті зводилося до написання красивих мелодій, доданню ритмічної основи і танцювальності музичному тексту, до створення загальної емоційної атмосфери дії. П. Чайковському ж вдалося об’єднати в одне ціле філософсько-поетичний і музичний початок творів, що виразилося в «симфонізації» балетної музики (композитор говорив, що балет – це та ж симфонія), і надати балетній партитурі симфонічної єдності, ціліснісності форми, наскрізного музичного розвитку. Саме новаторська музика «Сплячої красуні» надихнула Маріуса Петіпа на пошуки нового типу побудови балетної вистави. «Цей твір, найбільш досконалий у творчості Петіпа, підводить підсумок важким, не завжди успішним, але наполегливим пошукам хореографа в галузі балетного симфонізму. Певною мірою воно підсумовує і весь шлях хореографічного мистецтва XIX століття…», – писала видатний балетний історик і критик Віра Красовська. Дирекція імператорської трупи до постановки балету поставилася досить серйозно і виділила на неї значні кошти. «Спляча красуня» виявилася однією з найбільш помпезних і дорогих балетних прем’єр Маріїнського театру: «гардероб, декорації, машини і реквізит «Сплячої красуні» обійшлися близько 42 000 рублів, тобто трохи більше четвертої частини всього річного бюджету постановочної (тобто обстановочної) частини петербурзьких театрів» (з мемуарів Маріуса Петіпа). Прем’єра балету з великим успіхом відбулася в Петербурзі в січні 1890 року і стала головною подією в мистецькому житті російської столиці того часу. Олександр Бенуа, побувавши на одному з перших показів вистави, писав: «Захоплення «Сплячою красунею» повернуло мене взагалі до балету, до якого я було охолов, і цим палаючим захопленням я заразив усіх моїх друзів, котрі поступово стали «справжніми балетоманами». Історія життя балету на сценах світу свідчить про постійну зацікавленість до нього хореографів, виконавців і глядачів. У багатьох постановках в якості основи зберігаються композиції «класичного новатора» Маріуса Петіпа. Його версії відтворювали Микола Сергєєв, Федір Лопухов, Костянтин Сергєєв, Олександр Горський, Василь Тихомиров, Асаф Мессерер, Михайло Габович, Надія Федорова, Юрій Григорович та інші. Ось уже понад 100 років цей казковий спектакль займає провідне місце в репертуарі провідних світових театрів, серед яких Covent Garden, Opéra de Paris, The Australian Ballet, The National Ballet of Canada, New York City Ballet і збирає аншлаги і бурхливі овації глядачів.

Дійові особи

Принцеса Аврора:
Принц Дезіре:
заслужений артист України Сергій Доценко, заслужений артист Республіки Молдова Володимир Статний, Станіслав Варанкін, Андрій Пісарєв, Станіслав Скриннік, Дмитро Шарай
Король Флорестан XIV:
Каталабют, церемоніймейстер короля Флорестана:
1
/

Рекомендуємо

23
Червня
19:00
Балети
Жизель
Адольф Шарль Адан
25
Червня
19:00
Балети
Крик
Музика Сержа Упена, Жерара Ванденбрука, Ервана Меллека, Джованні Солліми, Анрі Торга, Макса Ріхтера, Петериса Васкса, Ріхарда Вагнера.
27
Червня
19:00
Балети
Баядерка
Людвіг Мінкус
01
Липня
19:00
Балети
Лебедине озеро
Петро Ілліч Чайковський
Лібрето за сценарієм Володимира Бегічева та Василя Гельцера
11
Липня
12:00
Балети Юному глядачу
Червона Шапочка (Балетна студія С. Антипової)
Музика Адольфа Адана, Людвіга ван Бетховена, Джузеппе Верді, Шарля Гуно, Поля Моріа, Джоаккіно Россіні, Петра Чайковського, Йоганна Штрауса
22
Липня
12:00
Балети Юному глядачу
Червона Шапочка (Балетна студія С. Антипової)
Музика Адольфа Адана, Людвіга ван Бетховена, Джузеппе Верді, Шарля Гуно, Поля Моріа, Джоаккіно Россіні, Петра Чайковського, Йоганна Штрауса
24
Липня
12:00
Балети
Русалочка (Балетна студія С. Антипової)
Музика композиторів XVIII – XX ст. (К. Дебюсі, Р. Вагнер, П. Чайковський, М. Римський-Корсаков, М. Глінка, Е. Гріг, Ш. Гуно, Г. Берліоз, Г. Ф. Гендель, К. Сен-Санс, Й. Штраус, Ф. Мендельсон)
25
Липня
12:00
Балети Юному глядачу
Пітер Пен (Балетна студія С. Антипової)
Музика Джоаккіно Россіні, Едварда Гріга, Лео Дуліба, Андре Мессажера, Йоганна Штрауса
Перейти до афіші Перейти до афіші
Ми використовуємо cookies
Продовжуючи використовувати наш сайт, ви даєте згоду на обробку файлів cookie і призначених для користувача даних: відомості про місцезнаходження; тип і версія ОС; тип і версія браузера; тип пристрою і дозвіл його екрану; джерела входу на сайт; мова ОС і браузера; відвідані сторінки сайту і дії на них; ip-адреса з метою функціонування сайту, проведення ретаргетінга, проведення статистичних досліджень і передачі третім особам. Якщо ви не хочете, щоб ваші дані оброблялися, покиньте сайт.
Згоден