1810 - 1873
Перший міський театр

На початку ХІХ століття Одеса вже мала театр, що не поступався кращим на той час європейським зразкам. Його було збудовано за ініціативи градоначальника, видатного державного діяча герцога Армана де Рішельє, якого одесити й дотепер називають «Дюком». Не зважаючи на безліч турбот – торгівельних, військових, будівельних – Рішельє знав, що Одеса – місто різнонаціональне та різномовне. Тож найкращим, що змогло би об’єднати людей була саме музика. Будівлю першого міського театру було зведено за проєктом італійця Франческо Фраполлі, значні зміни в план вніс Тома де Томон. 10 лютого 1810 року відбулося урочисте відкриття театру. Це була білосніжна споруда, звернена фасадом до порту. У залі налічувалось 800 місць (на той момент в місті проживало 12,5 тисячі чоловік). У ложах трьох ярусів було встановлено 44 крісла, позаду яких у великому напівкруглому просторі ще 700 глядачів могли насолоджуватися виставами стоячи. У мемуарних свідченнях зазначалось: «Зала старого театру була триярусною, з сімнадцятьма ложами, а галерея – під самою стелею, така низька, що публіка майже торкалась її своїми головами. Люстри не було, її повісили пізніше. Зал освітлювався кенкетами, тобто канделябрами на п’ять свічок, прикріпленими до зовнішніх стін лож. Свічки були сальні й воскові. Сцена освітлювалась великими лампадами з олією. На галереї освітлення не було зовсім, тож світло зали й сцени видавалось тим, хто сидів на галереї, просто сліпучим. Театр мав свій особливий, специфічний запах від нагару свічок й дамських духів». Регулярні вистави почалися з 1811 року. У репертуарі того часу були комедії, трагедії, водевілі та комічні опери. Незабаром у Міському театрі почала домінувати італійська опера. Монополію на постановки отримали антрепренери Дж. Монтовані, Й. Замбоні, Г. Буанаволіо та інші. До оперного репертуару першого Міського театру входили постановки Дж. Россіні, В. Белліні, Д. Чімароза, Г. Доніцетті, Дж. Верді. Одеська публіка аплодувала Катерині Аматті, Аррігі та Анжеліці Каталані, Джузеппе Маріні, Катерині Патті-Баріллі, Жозефіні й Терезині Бромбілла, Понті дель Армі, Альде Бьянкі. Саме тут, вперше на території сучасної України, прозвучали такі відомі й популярні опери, як «Севільській цирульник» Дж. Россіні, «Лючія ді Ламмермур», «Любовний напій» Г. Доніцетті, «Тоска» Дж. Пуччіні. У 1873-му Міський театр був повністю знищений пожежею. «Картина полум’я, що вирвалось назовні й вирувало на волі, була справді грандіозною. Колони котились майданом, ніби ганяючись за публікою, яка прийшла подивитись на пожежу», – писав автор книги «Стара Одеса» Олександр Дерибас. Від Міського театру залишився тільки попіл.

1887 - 1925
Шедевр Фельнера і Гельмера

Будівництво нового театру доручили відомим віденським архітекторам Фердинанду Фельнеру і Герману Гельмеру – авторам чудових театральних будівель у багатьох містах Європи. Створений ними проєкт вдосконалювали одеські архітектори – Олександр Бернардацці, Фелікс Гонсіоровський, Юрій Дмитренко та інші. Будівництво тривало три роки і завершилося у вересні 1887 року. 1 жовтня 1887 року глядачі вперше заповнили залу. Новий театр вразив всіх своєю пишністю. «Все тут таке нове для Одеси, таке витончене, зручне і комфортабельне, таке багате!..» – писала газета «Одеські новини». Вражало й технічне оснащення – театр був першою в Причорноморському краї будівлею з електричним освітленням і паровим опаленням, сцена була обладнана за останнім словом театральної техніки. З перших днів існування театр став центром громадського й музичного життя Одеси. Як зазначав у книзі «60 років в оперному театрі» Микола Боголюбов, «… в театрі ставились, як російські драми, так і італійські оперні спектаклі. І не було в Західній Європі жодної відомої співачки чи співака, які б не співали в Одеському оперному театрі». Епоха розквіту театру припала на 1897 – 1900 роки, коли закладом керував співак і антрепренер О. Сибіряков. В Одесі гастролювали Л. Тетрацині, М. Баттістіні. З 1903 року антрепризою керувала співачка М. Лубківська. У 1905-му вона організувала гастролі видатного італійського баритона Т. Руффо. Разом з ним в кількох спектаклях арії виконували італійський тенор Дж. Ансельмі та польська сопрано Я. Вайда-Королевич. Постановником та виконавцем танців у ті роки був Хома (Томаш) Ніжинський – батько всесвітньо відомого танцівника В. Ніжинського. В постановках брали участь переважно вихованці Варшавської хореографічної школи. Власної балетної трупи в театрі не було. У 1923-му керівником балетного колективу став відомий балетмейстер Роберт Баланотті. Глядачі побачили спектаклі «Коппелія» та неординарну трактовку балету «Корсар».

1925 - 1955
Театр у період драматичних подій

Друга серйозна пожежа в Одеському оперному сталася 14 березня 1925 року після опери Дж. Мейєрбера «Пророк» – у наслідок необережного поводження з вогнем. Полум’я пошкодило залу, знищило сцену, декорації, костюми. Постраждали нотна бібліотека й завіса. Та вже через рік в театрі відновилися вистави, сцена отримала нове технічне оснащення, були обладнані дві залізобетонні завіси, які при потребі відсікають сцену від глядацької зали й службових приміщень. Нова декоративна завіса була виконана за ескізами відомого театрального художника О. Головіна. Після Жовтневої революції оперний театр став державним, а в 1926 році отримав статус «академічного». У ті роки на сцені сяяли, Юрій Кипоренко-Даманський, Іван Алчевський, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут та багато інших. Поряд з західноєвропейськими операми зі сцени звучали твори українських авторів – «Тарас Бульба» і «Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. У роки Другої світової війни частину творчих працівників було евакуйовано до Алма-Ати. Більшість же артистів переїхала до Красноярську, де об’єдналася з колективом Дніпропетровського театру опери і балету. Трупи артистів неодноразово виїжджали на фронт, де дали близько 150 концертів.

1955 - 1996
Відроження театру. Плеяда майстрів одеської сцени

Перші роботи по зміцненню фундаменту Одеського театру опери та балету почалися в 1955 році, після того, як з’ясувалось, що будівля просідає, а в її опорних конструкціях з’явились тріщини. Тоді була застосована унікальна технологія так званого «силікатизування ґрунту»: через велику кількість спеціально пробурених шурфів у фундамент залили близько 6 мільйонів літрів рідкого скла. Роботи тривали цілодобово, але при цьому не заважали виставам. Під час застигання скло перетворювалось на моноліт обсягом понад 15 тисяч кубометрів. В листопаді 1956 року було оголошено, що осідання будівлі зупинилось. У 1965 році почалась реставрація й часткова реконструкція театру як зовні, так і зсередини. За два роки майстри відновили й поліпшили все – від мозаїчної підлоги до цвяшків ХІХ століття. На роботи було витрачено 4 мільйони радянських карбованців і 9 кілограмів сусального золота. У буклеті, виданому до відкриття оперного після чергової реставрації 1965 – 1967 років, значилось 28 оперних та 24 балетні вистави. Тут народжувались нові спектаклі, змінювались цілі епохи, які проходили під впливом видатних творчих лідерів. Тут працювали прекрасні музиканти, співаки, танцівники. Диригенти – Микола Покровський, Ярослав Вощак, Давид Сіпітінер, Геннадій Проваторов, Борис Грузін, Борис Афанасьєв. Балетмейстери – Вахтанг Вронський, Микола Трегубов, Ігор Чернишов, Наталія Риженко і Віктор Смирнов-Голованов, Леонід Лавровський, Олег Виноградов, Генріх Майоров. Славу і традиції театру продовжували видатні співаки – Раїса Сергієнко, Нінель Ткаченко, Галина Поливанова, Галина Олейніченко, Микола Огренич, Євген Іванов, Людмила Ширіна, Аліса Джамагорцян, Таїсія Мороз, Анатолій Бойко, Анатолій Капустін, Володимир Тарасов, Валентина Васильєва, Василь Навротський. Радували глядачів артисти балету – Алла Риндіна, Ірина Михайліченко, Володимир Каверзін, Сільвія Вальтер, Ельвіра Караваєва, Наталія Баришева, Світлана Антипова, Віктор Новицький, Михайло Пєтухов, Віра Волкова, Валерій Михайловський, Валентина Гришукова, Олена Барановська та багато інших.

1997 - 2007
Велика реставрація

Всі зусилля, спрямовані на зміцнення театру всередині ХХ століття, як виявилось, лише сповільнили згубні процеси. Будівля, зведена на осадових породах ґрунту, руйнувалась і далі. Всередині 90-х років минулого століття її стан було визнано катастрофічним. У 1996-му Кабінет міністрів України ухвалив рішення про проведення капітального ремонту й виділив для цього кошти. Роботи передбачалось завершити за чотири роки. Однак через недостатність фінансування реконструкція затягнулася на 10 років. За цей період було знову укріплено фундамент (на цей раз 1800 палями, забитими на глибину від 14 до 18 метрів), перекрито дах, оновлено фасад та прилеглу територію. Також реконструйовані приміщення ар’єрсцени, планшет, встановлено сучасне освітлювальне та звукове обладнання, систему опалення, нову протипожежну завісу та багато іншого. Нинішнє технічне оснащення театру відповідає найсучаснішим вимогам. Розташування крісел в залі виключає наявність так званих «сліпих» місць, а прекрасна акустика дає змогу доносити до глядачів навіть шепіт зі сцени. Успішне завершення масштабних і унікальних за складністю робіт стало можливим не тільки завдяки допомозі уряду, а й активній участі одеських підприємств, пожертвам державних діячів, громадських організацій, підприємців та простих одеситів, зокрема й тих, хто проживає сьогодні в інших містах і країнах. Під час реконструкції театру 1996 – 2007 рр. трупа оперного давала спектаклі на сценічних майданчиках діючих одеських театрів, виступала на міжнародних фестивалях. Артисти і оркестр театру багато гастролювали в Італії, Іспанії,  Кореї, США, Китаї, Лівані, на Кіпрі, в Швейцарії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Греції, Великобританії та в інших країнах.

2007 – наші дні
Нова епоха Одеської опери

В день урочистого відкриття театру після реконструкції, 31 серпня 2007 року, відповідно до указу Президента України № 807/2007, з метою підтримки і розвитку українського музичного мистецтва  та враховуючи вагомий внесок Одеського  державного  академічного театру  опери  та  балету  у  справу  відродження  та  становлення  українського виконавського мистецтва, театр був удостоєний статусу «національний».

Одеська опера сьогодні – це культурний кластер півдня України, де здійснюється першопрочитання творів сучасних українських композиторів. Це – лабораторія креативних ідей, інновація та експеримент, який ґрунтується на  славетних традиціях.

Велич та краса споруди театру обумовлюють наше розуміння відповідальності за той мистецький продукт, який випускаємо в світ. Тому наш пріоритет – збереження традицій, наповнення їх новим змістом, органічне поєднання класичного та сучасного мистецтва.

Сучасний репертуар театру – це понад 80 вистав: світових шедеврів оперного та балетного мистецтва, творів вітчизняних авторів та ексклюзивних концертних програм; це – міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері», який за  7 років поєднав в українському мистецькому просторі дванадцять країн світу; це –  спеціальна освітньо-мистецька програма для наймолодших глядачів.

Один з наших чільних пріоритетів – інтеграція у європейський культурний простір. Одеська опера є дійсним членом міжнародних і вітчизняних театральних формацій, зокрема Асоціації національних оперних театрів України та Міжнародної Асоціації  «Opera Europe». Визнанням  театру є  численні гастролі  нашої трупи до різних країн світу: Італії, Іспанії,  Німеччини, Польщі, Нідерландів, Бельгії, США, Японії, Греції, Португалії, Румунії тощо.

Особливу увагу варто приділити увагу тому, як зустріли цю страшну війну, і як працюємо сьогодні в умовах воєнного стану. Але перед тим,  наведемо пророчі слова архітектора Фельнера, що прозвучали у його промові сто тридцять п’ять років тому на відкритті Одеської опери: «…міцно і непорушно, як скеля, стоїть ця будівля на злість заздрісникам і уособлює силу міста, що її створило. Після тяжкої боротьби за життя, кожен знайде тут спокій, а водночас і новий стимул для всього доброго та шляхетного!»

Тож  і через сторіччя, ракетні удари та обстріли не злякали колектив Одеської опери. З першого дня нашим слоганом стало: коли звучать гармати, музи не мовчать! Вже 12 березня, на Театральному майдані відбулася потужна мистецька акція «Вільне Небо/ Free Sky» на підтримку заклику українського народу та Президента Володимира Зеленського до держав світу – закрити небо над Україною! У виконанні симфонічного оркестру та хору театру лунали Гімн України, хор з опери  Верді «Набукко», духовний Гімн країни «Молитва за Україну», «Реве та стогне Дніпр широкий». Акцію висвітлили близько ста провідних інформагенцій та телекомпаній з усього світу.

З 17 травня 2022 року театр почав повертатися до життя. І вже з 17-го червня відкрив свої двері для глядачів. За час війни ми представили 120 вистав і концертних програм, які відвідало понад п’ятдесят тисяч  глядачів; виготовили понад 500 костюмів, скільки ж головних уборів, 450 пар взуття; продовжили ремонтні роботи будівлі театру і енергоблоку.

А головне, ми випустили дві масштабні прем’єри, зокрема оперу  О. Родіна «Катерина». Ми завжди прагнули до руйнування стереотипів сприйняття опери як чогось закоснілого, відірваного від реалій. То ж я звернулася до українського композитора Олександра Родіна з пропозицією розповісти сучасною музичною мовою відому з віків історію про вічні людські цінності, узявши за основу творчу спадщину Тараса Шевченка.

В результаті роботи потужної команди театру, світ побачив масштабний мистецький проєкт, який став нашою відповіддю на війну. Сучасна візуальна естетика, інноваційний режисерський підхід спонукали глядача по-новому осмислити здавна відому класику. «Катерина» Одеської опери промовляє усьому світові: «Ворог хоче знищити Україну, а отримає наше друге народження!», і цей посил  лунає як данина пам’яті про ту ціну, яку платимо за свою державність і незалежність.

Сьогодні, в дні війни, наша найважливіша місія полягає в тому, щоб переконати тих, хто твердить, що мистецтво і культура зараз не на часі. Тож ми впевнено стверджуємо: Мистецтво завжди на часі! Творити на часі! Просвітництво  – на часі! Тримаймо культурний фронт! Тримаймо мистецький стрій! Слава Україні!

Рекомендуємо

21
Березня
17:00
Концерти Опери
Carmina Burana
Карл Орфф
Сценічна кантата
22
Березня
17:00
Балети
Болеро
Моріс Равель
Балет на одну дію
Хореографія та лібрето Георгія Ковтуна
22
Березня
17:00
Прем'єра
Балети
Танго Полум’я і Льоду
Музика Астора П'яццоли, Едгардо Донато, Маріано Морези
Балет на одну дію
Лібрето - Тетяна Подерська
Авторка і хореографиня-постановниця –
Яніна Кісельова
23
Березня
11:00
Юному глядачу
Подорож маленького музиканта
Арт-простір "Бельетаж-імпреза"
Освітньо-просвітницький проєкт Одеської Опери
Виконується без антракту
23
Березня
16:00
Опери
Богема
Джакомо Пуччіні
Опера на 4 дії, виконується з одним антрактом
Лібрето Луїджі Ілліка та Джузеппе Джакози
По книзі Мюрже «Сцени богемного життя»
24
Березня
11:00
Балети Юному глядачу
Пітер Пен (Балетна студія С. Антипової)
Музика Джоаккіно Россіні, Едварда Гріга, Лео Деліба, Андре Мессажера, Йоганна Штрауса
Балет-пантоміма для дітей на 2 дії
Виконується під фонограму
24
Березня
16:00
Балети
Баядерка
Людвіг Мінкус
Балет на 3 дії
27
Березня
17:00
Опери
Катерина
Олександр Родін
Опера виконується з одним антрактом
Лібрето Олександра Родіна за поемою Тараса Шевченка
29
Березня
17:00
Опери
Орфей і Еврідіка
Крістоф Віллібальд Глюк
Лібрето Раньєрі де Кальцабіджі
30
Березня
12:00
Опери Юному глядачу
Смарагдове місто
На музику Ж. Бізе, Д. Верді, Г.Доніцетті, П. Масканьї, Д. Мейєрбера, В. А. Моцарта, Д. Паізієлло, Д. Россіні, Е. Гумпердінка, О. Родіна
Музична казка для всієї родини на 2 дії
Виконується українською мовою
30
Березня
16:00
Балети Юному глядачу
Білосніжка
Б. Павловський
Балет на дві дії
Лібрето Яніни Кисельової за мотивами казки братів Грімм «Білосніжка та семеро гномів»
Перейти до афіші Перейти до афіші
Ми використовуємо cookies
Продовжуючи використовувати наш сайт, ви даєте згоду на обробку файлів cookie і призначених для користувача даних: відомості про місцезнаходження; тип і версія ОС; тип і версія браузера; тип пристрою і дозвіл його екрану; джерела входу на сайт; мова ОС і браузера; відвідані сторінки сайту і дії на них; ip-адреса з метою функціонування сайту, проведення ретаргетінга, проведення статистичних досліджень і передачі третім особам. Якщо ви не хочете, щоб ваші дані оброблялися, покиньте сайт.
Згоден