Опери

Тангейзер (Концертне виконання)

Ріхард Вагнер
Купити квиток
Прокрутіть вниз
Тривалість
3 години (з урахування антракту)

Члени постановочної групи

Диригент-постановник:
народний артист Молдови Олександру Самоїле
Режисер-постановник:
Хормейстер-постановник:
заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко
Художник зі світла:

Зміст

«Тангейзер» – романтична опера з характерними для неї протиставленням фантастики і реальності, урочистими процесіями, танцювальними сценами, великими хорами і ансамблями. Цей твір відіграв важливу роль в становленні музичного стилю і принципів драматургії Вагнера, що втілилися в оперній реформі композитора. Вона проявлялася в прагненні до повного синтезу музики і драми, до точної і правдивої передачі поетичного слова, що призвело до опори на декламаційний стиль; зростанні ролі оркестру, мотивуючого та роз’яснюючого почуття і ситуації; встановленні нових принципів формоутворення – наскрізних сцен, що будуються на постійно оновлюючому матеріалі і включають в себе кантиленні і речитативні епізоди, сольні та ансамблеві; використанні системи лейтмотивів. В центрі сюжету опери – історія лицаря Тангейзера, який, не дивлячись на  прекрасне життя в царстві богині кохання Венери, прагне повернутися додому. Ні вмовляння, ні погрози Венери не змінюють його рішення – Тангейзер йде у світ людей. Він призиває Діву Марію, і при лише одній згадці Її імені, грот Венери зникає. Він зустрічає соратника по зброї і мистецтву співу Вольфрама Ешенбаха, який умовляє Тангейзера приєднатися до лицарів. Ландграф Вартбурзький повідомляє про майбутнє змагання співаків. Його племінниця Єлизавета сподівається, що переможцем стане Тангейзер, в якого вона закохана. Тему змагання обрано  – участники повинні розкрити в своїх піснях сутність кохання. Винагородою для переможця стане рука Єлизавети. Вольфрам фон Ешенбах оспівує піднесене і чисте кохання. Тангейзер, напроти, виконує пристрасний гімн, присвячений Венері. Всі обурені зухвалою витівкою. На його захист стає лише Єлизавета. Тангейзеру забороняють повертатися в рідні краї, поки він не отримає прощення Папи Римського. Разом з пілігримами чоловік направляється до Риму. Єлизавета молить небеса прийняти її життя за гріхи Тангейзера. Закозаний в неї Вольфрам марно намагається втримати жінку. З’являється Тангейзер і розповідає, що Папа Римський виніс свій вирок: як не зацвіте в руках його посох, так не буде ніколи його прощено. Наближається скорботна хода зі звісткою про смерть Єлизавети. Тангейзер, дізнавшись про пожертву коханої, помирає. Хор пілігримів сповіщає диво: папський посох зацвів, Тангейзера прощено.

Про подію

Опера на 3 дії
Лібрето Ріхарда Вагнера за мотивами середньовічної німецької саги «Змагання співаків»

Беруть участь хор і оркестр театру

Легенда про лицаря-мінезингера Тангейзера – середньовічного поета і музиканта, учасника хрестового походу 1228 року, зустрічається на сторінках німецьких літописів вже в XIV – XV ст. Сказання про цю історично-достовірну особистість надихали багатьох діячів мистецтва і знайшли своє втілення в оповідях братів Грімм, баладі Л. Уланда, новелах Л. Тіка і Г. Гейне. Однак загальноєвропейську популярність легенда набула після створення в 1845 році опери Ріхарда Вагнера «Тангейзер і змагання співаків у Вартбурзі».

Ріхард Вагнер – видатний німецький композитор-романтик XIX ст., музикант геніальної обдарованості, творча спадщина якого залишила глибокий слід в історії світового музичного мистецтва. Володіючи величезним художній даром, Вагнер проявив себе не тільки як композитор, але і як талановитий диригент, який став одним з основоположників нового диригентського мистецтва, як поет і драматург – автор лібрето всіх своїх опер, як критик-публіцист, який створив кілька томів літературних творів, що стосуються різних питань – від політики до мистецтва, як реформатор опери – творець нової музичної драми, що кардинально змінила хід розвитку оперного жанру. Ще в юнацькі роки композитор зацікавився народною легендою про грішника Тангейзера, який провів рік в царстві Венери, і в руках якого, всупереч прокляттю Римського Папи, в знак божого прощення зацвів посох. Захопила Вагнера і новела Е. Т. А. Гофмана «Змагання співаків», заснована на старонімецькій оповіді про змагання відомих співаків-мінезингерів, що відбулися у Вартбурзі в XIII ст. Так, в опері Тангейзер став його учасником поряд з реальними історичними постатями, що брали в них участь, серед яких і Вольфрам фон Ешенбах – відомий німецький поет Середньовіччя (1170 – 1220), автор поем про Лоенгріна та Парсифаля, якими пізніше Вагнер скористався в своїх операх. Третя легенда, що послужила джерелом для створення лібрето опери  – це історія угорської принцеси Єлизавети, яка стала прототипом головної героїні опери. За свої вчинки милосердя і допомогу вбогим та покинутим, вона була канонізована католицькою церквою як символ діяльної любові до ближнього. Таким чином, фабула нової опери і характери дійових осіб – оригінальні для творінь Вагнера-драматурга і поета. Відтепер такий метод переробки і переосмислення поетичних мотивів народних переказів стає для нього типовим. Улітку 1842 року композитор почав писати сценарій нової опери, а 4 липня наступного року лібрето було повністю закінчено.    19 жовтня 1845 року, в Королівському саксонському придворному театрі Дрездена під орудою Р. Вагнера відбулася прем’єра опери. «Тангейзер» удостоївся як захоплених похвал, так і вкрай різкого осуду з боку критиків. Віденський музикознавець Едуард Ганслік, який аж ніяк не був прихильником творчості Вагнера, писав: «Я твердо переконаний, що це найкраще, чого вдалося досягти в великій опері за останні двадцять років… Ріхард Вагнер, я впевнений, найбільший драматичний талант серед всіх сучасних композиторів». З ініціативи княгині Меттерніх у березні 1861 року відбулася прем’єра опери в Парижі (у французькому перекладі). Для цієї постановки Вагнер увів у перший акт балет, звичний для французької публіки,  розширив сцену Тангейзера і Венери в першому акті і скоротив змагання співаків у другому. Нова прем’єра ознаменувалася скандалом і паризька редакція «Тангейзера» в театральній практиці не закріпилася. На думку Шарля Бодлера, на це вплинули рутинні звичаї публіки, яка звикла сприймати музику як фон до своїх розваг.

Дійові особи

Тангейзер:
Вольфрам фон Ешенбах:
Єлизавета:
Венера:
заслужена артистка України Тетяна Спаська
Соло в оркестрі::
1
/

Рекомендуємо

30
Вересня
18:00
Опери
Трубадур
Джузеппе Верді
Опера на 4 дії (виконується з одним антрактом)
Лібрето Сальваторе Каммарано за однойменною драмою Антоніо Гарсіа Гутьєрреса
01
Жовтня
18:00
Опери
Опера-гала «ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ПЕРЛИНИ»
КОНЦЕРТ АРТИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОПЕРИ з нагоди 135-РІЧЧЯ БУДІВЛІ ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОПЕРИ.
02
Жовтня
16:00
Опери
Севільський цирульник
Джоаккіно Россіні
Лібрето Чезаре Стербіні за мотивами однойменної комедії П’єра Огюста Карона де Бомарше
08
Жовтня
18:00
Прем'єра
Опери
Катерина
Олександр Родін
Опера виконується з одним антрактом
Лібрето Олександра Родіна за поемою Тараса Шевченка
Перейти до афіші Перейти до афіші
Ми використовуємо cookies
Продовжуючи використовувати наш сайт, ви даєте згоду на обробку файлів cookie і призначених для користувача даних: відомості про місцезнаходження; тип і версія ОС; тип і версія браузера; тип пристрою і дозвіл його екрану; джерела входу на сайт; мова ОС і браузера; відвідані сторінки сайту і дії на них; ip-адреса з метою функціонування сайту, проведення ретаргетінга, проведення статистичних досліджень і передачі третім особам. Якщо ви не хочете, щоб ваші дані оброблялися, покиньте сайт.
Згоден