Граф Альберт закоханий у селянську дівчину Жизель. Розуміючи, що вона не захоче мати стосунки з аристократом, Альберт перевдягається в селянина. У Жізелі є інший залицяльник – лісничий Ганс. Він намагається пояснити їй, що Альберт не той, за кого себе видає, але Жизель не слухає його. Залишившись наодинці, Ганс проникає у мисливський будинок й викрадає шпагу Альберта з графським гербом.
Звуки ріжка сповіщають про наближення мисливців. Серед них наречена графа і її батько. Мисливці зупинилися на відпочинок у селі. Наречена графа Батільда зачарована наївністю і красою Жизелі. Селяни розпочинають свято урожаю. У розпалі веселощів з’являється Ганс і привселюдно звинувачує Альберта в брехні. Як доказ він показує шпагу графа. Жизель не хоче вірити цьому, тоді Ганс сурмить у ріг, і перед збентеженим графом з’являється його наречена. Вражена несподіваним обманом, Жизель божеволіє і вмирає.
На могилу Жизелі опівночі прийшов Ганс. З могил починають підійматися віліси — наречені, померлі до свого весілля. Всіх, хто з’являється на цвинтарі вночі, вони примушують танцювати, доводячи їх до смерті. Така ж доля спіткала і Ганса. Мірта, повелителька віліс, викликає тінь Жизелі.
До могили приходить Альберт. Горе та відчай графа зворушують Жизель. Вона прощає його. Владним жестом Мірта наказує йому танцювати. Жизель благає свою повелительку відпустити Альберта, але віліси невблаганні. Та з першим промінням сонця вони втрачають силу. Альберта врятовано. Жизель назавжди прощається з коханим.
Балет на 2 дії. Лібрето Теофіла Готьє, Жюля-Анрі Вернуа дё Сен-Жорж, Жана Коралі.