Феррандо, начальник варти графа ді Луни, розповідає воїнам трагічну історію графського роду: стара циганка намагалася чаклунством погубити молодшого сина графа ді Луни. Потім її стратили у вогні. Дочка ворожки вирішила помститися і викрала маленького графа. Після спалення серед останків старої циганки знайшли ще й обгорілі кістки дитини. Старий граф ді Луна не зміг змиритися зі смертю свого хлопчика. Вмираючи, взяв зі старшого сина обіцянку, що той продовжить пошуки зниклого брата. Опівночі дух відьми блукає замком. Перетворившись на сову, привид нібито погубив одного з слуг. Чути дзвін: опівночі. Жах охоплює воїнів… Тиха темна ніч. Герцогиня Леонора, яка гуляє зі своєю подругою Інес, зізнається, що закохана в трубадура Манріко. Сподіваючись на зустріч з Леонорою, в саду з’являється граф ді Луна. Здалеку чується пісня – співає Манріко. Між суперниками виникає бійка. Циганський табір в горах Біскайї. Азучена розповідає Манріко про загибель своєї матері та про жахливу помилку, коли, засліплена горем, вона переплутала та кинула у вогонь своє дитя, зберігши тим самим життя графського сина. Манріко вражений почутим: як, він не її син?! Азучена заспокоює його і наказує помститися за неї, піддавши покаранню графа ді Луну. Гонець передає Манріко послання від його друга Рюіца: Леонора, дізнавшись про загибель коханого, вирішила піти в монастир . Попрощавшись з циганкою, юнак поспішає до коханої. Ді Луна разом зі своєю вартою ховається в монастирському дворі. Граф впевнений, що трубадур убитий. Тепер він прагне викрасти Леонору. Раптова поява Манріко вражає всіх. Леонора не може повірити в щасливий порятунок. Рюіц, який разом з воїнами прийшов на допомогу, змушує охорону графа відступити.
Табір графа ді Луни. Солдати готуються до облоги замку, в якому знайшли притулок Леонора і Манріко. Граф, охоплений ревнощами, сподівається знову розлучити їх. Солдати приводять пов’язану Азучену, яку схоплено як шпигунку. Феррандо впізнає її як циганку, яка колись викрала молодшого брата графа ді Луни. У відчаї Азучена кличе Манріко. Зловісна радість графа безмежна: він не тільки помститься за брата, але і стратить мати свого лютішого ворога. Довгоочікувана мить одруження Леонори і Манріко охоплений тривогою: замок оточено ворогами. Але Манріко нічого не боїться: любов Леонори додає йому сил. Схвильований Рюіц повідомляє, що Азучена потрапила в руки графа ді Луни, і їй загрожує смертна кара у вогні. Манріко сповнений рішучості врятувати матір, він закликає воїнів до наступу. У важкому бою загін Манріко розбито. Трубадур потрапив в полон і сидить у в’язниці. Темна ніч. Леонора в розпачі благає графа про звільнення Манріко, але благання лише підсилюють його злість і ревнощі. Тоді вона вирішує врятувати коханого ціною власного життя. Обіцяє графу, що стане його дружиною, якщо граф дозволить побачитися з Манріко, потім випиває отруту. У в’язниці Азучена і Манріко очікують страти. Циганка божеволіє від страждань. До неї приходить бачення – вогнище, на якому спалюють мати… Манріко заспокоює Азучену. Засинаючи, вона продовжує марити: з’являються рідні гори, колишнє безтурботне життя… Ді Луна приводить Леонору на побачення з Манріко. Вона принесла коханому звістку про звільнення, але сама не може йти разом з ним. Манріко докоряє їй: свобода, що куплена ціною зради, йому не потрібна. Тільки коли отрута починає діяти, він дізнається про героїчне самопожертву коханої. Ді Луна, переконавшись у марності своїх надій, вбиває Манріко. Циганка відкриває графу страшну правду: він убив рідного брата.
Opera in 4 acts (performed with one intermission). Libretto by Salvadore Cammarano. Based on the play "El trovador" by Antonio García Gutiérrez.
«Трубадур» – опера про непримиренну ворожнечу та віддане кохання, опера гострих контрастів, бурхливих зіткнень і сильних почуттів, які притаманні романтичній драмі. Понад 160 років цей твір Джузеппе Верді залишається одним з найпопулярніших в світі. Поперше завдяки надзвичайній музиці, котра багата красивими мелодіями, що вільно ллються, та близькі до народних співів. Втілюючи долі та переживання героїв, композитор приділив велику увагу життєвому тлу подій, що розгортаються навколо. Образи циган, ченців, солдатів і наближених графа дуже колоритно виписані, окреслені в рельєфних хорах.
Сюжет «Трубадура» запозичено з однойменної п’єси іспанського драматурга Антоніо Гарсія Гутьєрреса (1812 – 1884), яка з успіхом була поставлена в Мадриді в 1836 році. Вона заснована на реальних подіях історії Іспанії XV століття. Це – типова романтична драма із заплутаною інтригою та кривавою розв’язкою, з обов’язковими поєдинками, помстою, отрутою та фатальними таємницями. Романтична драматургія привернула Верді яскравістю фарб, гостротою сценічних ситуацій, кипінням пристрастей, а так само героїчної темою, яка втілена в драмі Гутьєрреса та жваво хвилювала співвітчизників Верді – сучасників і учасників визвольних рухів, що потрясли Італію в XIX столітті. Сюжет настільки захопив композитора, що після складання ретельно продуманого плану опери, де визвольна ідея проявилася дуже рельєфно, музика – мужня і пристрасна, пронизана пафосом волелюбності, – була написана всього за 29 днів. Прем’єра «Трубадура» відбулася 19 січня 1853 року в Римі та відразу завоювала загальне визнання.